Природа зірок

Світ зірок надзвичайно різноманітний

Під поняттям розуміються освітленість, яку створює зоря. Блиск вимірюється в умовних одиницях – видимих величинах m, освітленість Е – в люксах. Колір і спектр зорі свідчать про температуру її зовнішніх шарів. Найпоширеніший елемент в зірках: водень і гелій.

(в середені кожного класу поділ на 10 підкласів АО, А1, А2,…А9)

А - білі зірки, F – жовтувато білі, G - жовті, K - оранжеві, М - червоні.

Класи світності: 0-VІІ (-9^м до +20^м)

Відстані до зір

визначаються за допомогою річного паралаксу

Річний паралакс – кут, під яким із зорі видно велику піввісь земної орбіти (=1.а.о.) перпендикулярну до променя зорі.

Кут π – малий (менший за 10-¹¹). Тому

Відстань до зорі π якої 1¹¹ називається парсеком (пк)

1пк=206625 а.о.=3,09

1світловий рік=9 10¹²км.

Відстань до самої ближчої зорі

α Центаври 270000 а.о. -  парсека

Відстань до самої дальшої з відомих зірок,

Ригель (  Оріона) 1100 світлових років, або 333,3 парсек

Подвійні зорі

Більше половини зірок Галактики – це кратні системи, в яких дві, три і більше зір обертаються навколо спільного центра мас. Зоря, яка має найяскравіший блиск. Зветься головним компонентом  і позначається  А, менш яскрава – В і т.д.

До системи  подвійних зір застосовують законтвсесвітнього тяжіння Ньютона і уточнення закони Кеплера. Це дає змогу визначити масу.

m₁+m₂=

Де m₁+m₂ – маси компонентів подвійної зорі.

T – період обертання. А – велика піввісь орбіти. Маси зір досить різні.

різко відрізняються  одна від одної. У гігантів і надгігантів густина дуже мала. Зорі карлики мають надзвичайно велику густину.

Нестаціонарні зорі

Нестаціонарні зорі – це фізично-змінні зорі, зміна блиску яких обумовлена процесами, що відбуваються в надрах самої зорі.

Відомо близько 30000 таких зір.

Нейтронна зоря — космічний об'єкт. Зоря на певному етапі своєї еволюції. Густина даного об'єкта, згідно із сучасними астрофізичними теоріями, співмірна з густиною атомного ядра.

Чорні діри – астрофізичні об’єкти, як істворюють настільки велику силу тяжіння, що жодні частинки не можуть відірватися з їхньої поверхні.